Тканини виткані з ниток основи та качка, і їх утворення статичної електрики тісно пов’язане з матеріалом волокна та умовами навколишнього середовища:
1. Склад волокон: натуральні волокна (бавовна, льон, вовна) мають сильне вологопоглинання, легко проводять заряд і мало накопичують статичну електрику; синтетичні волокна (поліестер, нейлон та ін.) погано вбирають вологу, мають високу стійкість, легко утримують заряд після тертя. Згідно з даними *Textile Research Journal* (2020), статична напруга поліефірної тканини після тертя може досягати понад 2000 В, тоді як бавовняна тканина зазвичай нижче 500 В.
2. Вологість навколишнього середовища: коли вологість повітря нижче 40%, на поверхні волокна важко утворити провідну плівку води, що значно посилює статичний ефект. Експерименти показують (з посиланням на стандарт ASTM D423), що коли вологість досягає 60%, статична напруга поліефірної тканини зменшується приблизно на 65%.
3. Частота тертя: Швидке тертя (наприклад, коли одяг контактує з тканиною під час ходьби) прискорює передачу заряду. Щільноткані тканини (такі як поплін і канва) більш схильні до статичної електрики, ніж нещільноткані тканини (такі як марля) через більшу поверхню контакту з ниткою.
